online

 

Домашні улюбленціДоведено, що тварини позитивно впливають на здоров'я людини. Домашні вихованці найпершими відчувають, коли їхнього господаря щось турбує. Крім того, вони навчають дітей взаєморозумінню і добру, допомагають прищепити відповідальність, чуйність і терпіння. На відміну від неживої іграшки, тварина їсть, бігає, активно грається, забираючи частину тривог і напруги у дітей. Для нерішучих та замкнутих дітей хом'ячок, кішка або собака часто є найкращим другом: їм довіряють таємниці, печалі та радості, з ними можна попеститися та погратися. Своїм існуванням поряд із дитиною тварини згладжують її самотність, особливо коли батьки зайняті своїм життям.

Дослідження доводять, що тварини дуже корисно впливають на маленьких дітей, сприяють формуванню у них навичок спілкування, вчать піклуватися про ближнього. Тісний контакт із вихованцями закладає в дітях важливі для дорослого життя якості характеру. Найчастіше прохання про покупку тварини — не просто любов дитини до всього живого, а й прояв психологічних проблем. Нестача любові і ласки дуже часто спонукає дітей попросити про покупку рибок, папуги, собаки чи кішки.

Тварини позитивно впливають на повноцінний розвиток особистості дитини, зокрема на  інтелектуальний. Домашні улюбленці є джерелом розвитку сенсорики. Жодна навчальна іграшка не може зрівнятися з природою. Безпосередньо через органи почуттів дитина сприймає об'єкт: просторове розташування, форму, величину, колір, запах, м'якість хутра улюбленця. Також тварини є джерелом розвитку логічного мислення. На основі уявлень про тварин діти вчаться бачити зв'язки і залежності: киця нявкає біля миски, отже, голодна, песик високо підстрибує, дзявкотить – хоче погратися, зненацька почав гавкати — хтось прийшов. Час спілкування з домашнім улюбленцем — джерело для різних видів діяльності: спостереження, гри, праці, творчості тощо. У результаті цього формується допитливість, спостережливість, розвивається фантазія.

Представники фауни сприяють моральному вихованню дитини, адже вони — джерело перших переживань і радості. Малюк відчуває позитивні емоції під час спілкування із звірятком. У сучасному суспільстві  якраз позитивних переживань найбільше і не вистачає.

Необхідно відмітити, що домашній улюбленець є джерелом трудового виховання малюка. У процесі спостереження дитина знайомиться з нескладними трудовими операціями. Під керівництвом дорослих у неї формуються елементарні навички по догляду за тваринами.

І, звичайно ж, чотирилапий друг є джерелом фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дитини: під час прогулянок із собакою, ховрашком, кроликом та в процесі догляду за ними діти удосконалюються фізично.

Поряд із беззаперечними перевагами на користь домашнього улюбленця, є й небезпеки, що пов'язані з його утриманням. Перш за все, це алергія. Якщо у дитини або у вас є алергічні прояви, тварину заводити не варто. До того ж, кішки, собаки, гризуни можуть бути переносниками різних інфекцій. А маля, як правило, дуже легко може їх підхопити. Існує також і фізична небезпека, якщо у вашому будинку з'являється собака великої або агресивної породи. Звичайно, при правильному виборі домашньої тварини, відповідальному вихованні й ретельному догляді всі ці небезпеки можна звести до мінімуму.

Вчені з'ясували, що діти, які ростуть у будинках із домашньою твариною, а саме – з собакою чи котом – хворіють рідше, ніж діти, які живуть без домашніх тварин. Педіатри прийшли до висновку, що присутність у будинку собак або кішок знижує ризик появи алергії у дітей і в подальшому сприяє зміцненню імунітету. Вчені пояснюють це тим, що імунна система активізується при контактах дитини з її домашнім улюбленцем. Шерсть домашніх тварин, а також мікроби, які тварини приносять у дім із вулиці, можуть із раннього віку підсилити імунну систему малюка і навчити її у майбутньому протистояти нападам алергенів та вірусних хвороб.

Щоб нічим не заразитися, досить показувати домашнього улюбленця ветеринару і правильно доглядати за ним: регулярно викидати послід, чистити клітки, вичісувати шерсть, очищати від неї м'які меблі й килим

Завести тварину – це взяти на себе відповідальність. Перш за все, потрібно розуміти, що тварину ви заводите не тільки дитині, а й собі і що велика частина турбот і обов'язків по догляду за твариною ляже на ваші плечі, навіть якщо сама дитина запевняє вас у зворотному. Тому запитайте себе, чи готові ви та всі члени вашої родини завести вдома улюбленця, який вимагатиме багато уваги, часу для догляду і спілкування, а також грошових витрат. Треба також подумати, хто доглядатиме за ним, коли вся родина буде у відпустці.

Вибір тварини чи не в  першу чергу залежить від місця проживання сім'ї, розмірів і габаритів будинку, а також фінансових можливостей батьків. Якщо у вас є власний будинок, то ви можете дозволити собі завести будь-яку тварину. У малогабаритній квартирі не варто заводити собак великих порід, а якщо ваші житлові умови дуже обмежені, то навіть хом'ячок може виявитися «зайвим».

Якщо ви не готові до того, щоб утримувати тварину, краще її не заводити взагалі. Адже, якщо  вам доведеться розлучитися з улюбленцем, це може стати великою трагедією як для дитини, так і для самої тварини.

Дитячі психологи рекомендують заводити домашніх тварин у віці, коли дітям від 3 до 12 років. Якщо тварина з'явиться раніше, ніж дитина усвідомлює, що це не іграшка, велика ймовірність того, що істоту буде покалічено. Заводити вихованця, коли дитина вступає в перехідний вік, також немає сенсу, оскільки, у неї будуть заняття набагато цікавіші, ніж догляд за твариною.

Отже, якщо ви все-таки зважилися на живність у домі, який саме представник фауни підійде  вашій родині?Домашні улюбленці

Деякі фахівці радять орієнтуватися на темперамент і тип особистості дитини. Приміром, інтроверту та флегматику потрібен звірок, із яким можна було б спілкуватися за допомогою звуків і дотиків: морські свинки, хом'ячки, мишки. Люди веселі й активні краще уживаються з пернатими: у гнітючій, сумній атмосфері птахи часто хворіють і можуть навіть загинути від постійного стресу.

Собака – найкращий друг людини. Якщо ви вирішили завести собаку, попередньо вивчіть особливості породи. Вибирайте породу зі спокійним характером. Пес – найкращий варіант вихованця для школярів молодших і середніх класів. Вірний товариш навчить дитину відповідальності і турботи, підтримає нервову систему в разі стресу і навіть захистить на вулиці.

Щоб уникнути небажаного клопоту, пов'язаного із утриманням собаки, можна придбати кошеня, воно не настільки вимогливе у догляді і не потребує постійної уваги. Кошеня зручно купувати в будь-якому віці дітей. Обирайте породи з легким ніжним норовом. Дорогі породисті і висловухі кішки можуть мати складний примхливий характер.

Рибки, як домашні вихованці підходять і гіперактивним малюкам, і спокійним чуйним натурам. Вони вчать уважності і спостереєжливості, проте, їх не можна погладити і обійняти.

Хом'яки, пацюки, морські свинки зручні у всіх відношеннях — вимагають значно менше уваги та догляду, приємні в спілкуванні, їх можна залишити надовго одних, взяти в подорож, гратися з ними в будинку і на вулиці. Діти їх дуже люблять. Головне – вибрати спокійну і добру тварину, щоб вона не вкусила дитину. Поступливий характер у щурів і морських свинок.

Великою популярністю користуються кролі. Але вони дуже тендітні і вимагають ретельного догляду, тому кроликів краще заводити для дорослих дітей, які розуміють, що можуть нашкодити тварині.

Зважте всі «за» і «проти» та виберіть саме того улюбленця, який найбільше підійде вашій дитині. Кого б ви не обрали, пам'ятайте, що, купуючи тварину, ви отримуєте не іграшку, а живу істоту, якій потрібна увага та догляд та даєте своїм дітям важливий життєвий урок турботи про ближнього.

З турботою — ваша “Пісочниця”!

 
 
 
 
 
 

callme